| Головна » Статті » Святі |
| У категорії матеріалів: 5 Показано матеріалів: 1-5 |
Сортувати за: Даті · Назві · Рейтингу · Коментарям · Переглядам
|
«Святий Миколай живе в кожному із нас» — владика Венедикт [Венедикт Алексійчук] Східні християни 19 грудня святкують свято, на яке найбільше чекають наймолодші. Адже цього дня святий Миколай приносить дітям подарунки за їхній послух та молитви протягом року. Про святого Миколая і про традицію дарувати подарунки цього дня розповідає владика Венедикт, голова Патріаршої літургійної комісії УГКЦ. |
|
Серед празників на честь святих на особливу увагу заслуговує вшанування св. Миколая – опікуна воїнів, подорожуючих, студентів, моряків та лучників. В Україні цей святий вважається покровителем та заступником дітей. За традицією, у ніч з 18 на 19 грудня діти очікують на подарунки від св. Миколай, які вони зранку знаходять під подушками, нечемні ж отримують різки. |
|
Про свято Миколая МирлікійськогоВладика Венедикт (Алексійчук): «У кожній людині живе святий Миколай»
Владика Венедикт (Алексійчук): «У кожній людині живе святий Миколай» Усе життя святого Миколая Чудотворця було сповнене благодіяннями та чудесами. Церква прославляє св. Миколая як швидкого помічника усім, хто опинився в біді та скорботах. Свято святого Миколи в Україні є особливо бажаним для дітей. За традицією, в ніч з 18 на 19 грудня святий Миколай приносить подарунки і кладе їх під подушку. Діти мають також звичай писати святому Миколаю листа з мріями та бажаннями з надією, що він допоможе їх здійснити. Про значення постаті святого Миколая Чудотворця для християн та про його служіння ближнім, яке варто наслідувати ми поспілкуємося із єпископом-помічником Львівської архиєпархії Венедиктом (Алексійчуком). |
|
“Найвідомішою албанкою є Мати Тереза, і це своєрідний парадокс нашої держави, яка, згідно з конституцією, є атеїстичною країною”, – говорила пізніше її єдина племінниця Ейдж. Аґнес Бояджиу, як звали Мати Терезу від народження, у 18-річному віці вирушила зі свого рідного міста Скоп’є до Ірландії, щоб вступити до монастиря Сестер Лоретанської Божої Матері. Адже це згромадження висилало місіонерок саме до Індії, про яку вона мріяла ще з 15-ти років. Відтоді, як почула від югославських місіонерів про неймовірно вбогих індійських людей та про те, що їх, місіонерів, там “небагато”… Покинувши родинний дім, Ґанджі, як Мати Терезу називали вдома, що в перекладі з албанської означає “пуп’янок квітки”, більше ніколи не змогла зустрітися зі своєю мамою (тато помер, коли вона була ще дитиною) та сестрою… Бачилася лише з братом та його сім’єю, які жили в Італії. |
